Санітарна революція 19-го століття розпочалася з відкриттів доктора Сноу і продовжилася роботою інших вченів: лікаря і статистика Уїльяма  Фарра; бактеріологів Луї Пастера і Роберта  Коха; санітарного патолога Рудольфа Вірхова; соціальних реформаторів і спеціалістів з охорони здоров’я Едвіна Чадвіка, Лемюеля Шаттука, Джона Саймона.

Людські поселення за відсутності відповідної гігієни і санітарної очистки були вогнищем хвороб. Міста 19-го століття були небезпечними місцями, наражаючи своїх мешканців на хвороби і передчасну смерть. Більше чверті всіх народжених немовлят не доживали до року, половина вмирала, не досягнувши детородного віку. Вони вмирали від гастроінтестинальних і дихальних інфекційних хвороб: холери, тифу, дитячої діареї, дифтерії, крупу, кору, пневмонії, туберкульозу.

Автор Слайда: Джон Ласт, Канада

http://www.pitt.edu/~super1/lecture/lec2561.htm

* Санітарна революція належить до змін у суспільних методах охорони здоров’я, що відбувалися в Північній Америці та європі наприкінці 19-го століття